Передмова 7

Частина 1. Докласичний етап розвитку економічної науки 8

Розділ 1. Предмет, методологія і функції історії економічних вчень 8
1. Предмет історії економічних вчень та його місце в системі економічних дисциплін 8
2. Методи вивчення історії економічних вчень 9
3. Основні етапи розвитку економічної науки 10
4. Мета і функції курсу історії економічних вчень 11

Розділ 2. Економічна думка стародавнього світу 12
1. Матеріальні передумови виникнення і розвитку економічної думки 12
2. Економічна думка в країнах Стародавнього Сходу 13
3. Антична економічна думка 18

Розділ 3. Економічна думка середньовіччя. Меркантилізм 22
1. Матеріальні передумови виникнення та особливості економічної думки доби феодалізму 22
2. Економічна думка середньовічного Сходу 24
2.1. Особливості економічної думки феодального Китаю 24
2.2. Виникнення ісламу і відображення постулатів Корану в економічній думці арабських мислителів 25
2.3. Концепція „соціальної фізики Ібн Хальдуна” 26
3. Економічна думка феодальної Європи 27
3.1. Пам'ятки економічної думки Франкської держави „Салічеська правда”, „Капітулярій про вілли” Економічні ідеї Київської Русі 27
3.2. Економічні погляди каноністів. Особливості поглядів Фоми Аквінського, Ніколи Орема. Єресі і Реформація 29
4. Меркантилізм – перша в історії економічна школа 32
4.1. Особливості економічного вчення меркантилістів 32
4.2. Економічні ідеї раннього і зрілого меркантилізму 33
4.3. Меркантилізм в соціально-економічній думці України кін. XVI – поч. XVII ст. 35
4.4. Прогресивне значення і обмеженість вчення меркантилізму 36

Частина 2. Класичний етап розвитку економічної науки та її занепад 37

Розділ 4. Виникнення і розвиток класичної політичної економії 37
1. Історичні передумови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії 37
2. Виникнення класичної політичної економії 38
2.1. Економічні погляди Вільяма Петті 38
2.2. Економічні погляди П’єра Буагільбера 41
3. Економічна школа фізіократів 43
3.1. Економічні погляди Франсуа Кене 44
3.2. Економічні погляди Анна Тюрго 47
4. Економічне вчення Адама Сміта 49

Розділ 5. Еволюція класичної політичної економії у ХІХ ст. 54
1. Еволюція класичної політичної економії в Англії 54
1.1. Історичні передумови еволюції класичної політичної економії у ХІХ ст. 54
1.2. Економічна система Д. Рікардо 58
1.3. Економічне вчення Т. Мальтуса 63
1.4. Економічні погляди Н. Сеніора 65
2. Еволюція класичної політекономії у Франції та США 68
2.1. Економічне вчення Ж.Б. Сея 68
2.2. Економічні погляди Ф. Бастіа 69
2.3. Економічні ідеї Г.Ч. Кері 71
3. Відкрита критика ідей класичної політичної економії в Англії. Економічні погляди Дж. С. Мілля 72
4. Виникнення дрібновласницьких економічних теорій у Франції 76
4.1. Особливості та еволюція економічного вчення Ж. Ш. Сісмонді 76
4.2. Економічні ідеї П.Ж. Прудона 78

Розділ 6. Розвиток соціалістичних економічних ідей 83
1. Соціалістичні утопічні вчення 83
1.1. Історичні умови виникнення та суть соціалістичних утопічних ідей 83
1.2. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму 85
1.3. Економічні ідеї пізнього утопічного соціалізму 86
2. Марксистське економічне вчення 89
2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні основи марксизму 89
2.2. Особливості методології марксизму 90
2.3. Система економічних поглядів К. Маркса 91
3. Соціал-демократичні економічні концепції 95
3.1. Історичні передумови виникнення ревізіонізму 95
3.2.Сутність та економічні концепції соціал-реформізму 96
3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії 101

Розділ 7. Історична школа та соціальний напрям у політичній економії 102
1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи 102
2. Ф. Ліст – засновник історичного методу дослідження в політичної економії 104
3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині 106
4. Нова історична школа та соціальний напрям у політичної економії 107

Частина 3. Неокласичний етап розвитку економічної науки 110

Розділ 8. Маржиналізм 110
1. Виникнення та сутність маржиналізму 110
2. Основні ідеї попередників маржиналізму 112
3. Австрійська школа граничної корисності 116

Розділ 9. Неокласична економічна теорія 129
1. Зародження неокласичної теорії 129
2. Формування неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи 131
2.1. Економічне вчення А. Маршалла 131
2.2. Економічна теорія добробуту А. Пігу 138
2.3. Американська неокласична школа 141
3. Математична школа в економічній теорії 145

Частина 4. Посткласичний етап розвитку економічної науки 157

Розділ 10. Кейнсіанство та його еволюція 157
1. Кейнсіанське економічне вчення 157
1.1. Історичні передумови виникнення та особливості кейнсіанства 157
1.2. Основні положення економічного вчення Дж. М. Кейнса 158
2. Неокейнсіанство та його особливості 165
2.1. Причини та основні напрямки еволюції кейнсіанства 165
2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання 166
2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу 170
3. Кейнсіансько-неокласичний синтез 172
3.1. Головна мета кейнсіансько-неокласичного синтезу 172
3.2. Спрощена кейнсіанська макроекономічна модель 173
3.3. Модель Хікса-Хансена та її подальший розвиток 175
3.4. Крива Філіпса 178
3.5. Творчість Дж. Тобіна і кейнсіансько-неокласичний синтез 180
4. Посткейнсіанство 181
4.1. Англійське посткейнсіанство 181
4.2. Калецькіанське посткейнсіанство 182
4.3. Монетарне посткейнсіанство 184
4.4. Новітнє кейнсіанство 185

Розділ 11. Неоліберальний напрям еволюції неокласичної школи у ХХ ст. 188
1. Передумови виникнення, сутність та методологічні основи неолібералізму 188
2. Основні ідеї німецької школи ордолібералізму 190
3. Неоавстрійська школа неолібералізму 194

Розділ 12. Сучасні неокласичні (неоконсервативні) ідеї та їх еволюція 199
1. Передумови виникнення і сутність сучасних неоконсервативних економічних ідей 199
2. Сучасний монетаризм 201
3. Теорія „економіки пропозиції”, її суть і практичне значення 209
4. Теорія раціональних очікувань 213

Розділ 13. Інституціоналізм 215
1. Передумови виникнення та методологічні основи інституціоналізму 215
2. Економічні погляди раннього (критичного) інституціоналізму 218
3. Інституціонально-соціальний напрям економічної думки. Джон Гелбрейт 220
4. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. – на початку XXI ст. Неоінституціоналізм 222
5. Г. Мюрдаль: синтез інституціоналізму і шведської школи 225

Список використаної літератури 227